#банк Надра

[we-politica-ua-news-love]

Офшорный скандал: журналисты нашли связь главы АП с кредитной аферой на сотни миллионов Глава Администрации президента Андрей Богдан причастен к офшорному скандалу и кредитной афере на 200 млн грн.

[corruptioner-com]

Ярослав Матузко лоббирует интересы Виктории Михайле

Ярослав Матузко лоббирует интересы Виктории Михайле

Заместитель председателя правления НБУ Ярослава Матузко лоббирует интересы Виктории Михайле и «Альфа-Банка Украина» в банковском секторе Украины за вознаграждение, сообщает высокопоставленный источник в НБУ. На должности заместителя главы НБУ Ярослав Матузка отвечает за деятельность финансово-административного и операционного блока регулятора. После своего назначения Ярослав Матузко начал активно…

[skeletinfo]

Илья и Вадим Сегаль: вернутся ли в Украину потрошители банка «Надра»? Часть 1

Илья Сегал. Вадим Сегал. Досье. Биография. Компромат. Обрушили банк Надра. Украинские криминальные авторитеты в мировых ОПГ

==АКТУАЛЬНО ! ПОДНИМАЕМ ДОСЬЕ==

Экономический кризис 2008 года для многих украинцев до сих пор ассоциируется с финансовым крахом банка «Надра». Его сидевшие на чемоданах владельцы и управляющие устроили беспрецедентные аферы, «кинув» своих вкладчиков на сотни миллионов, а государство на миллиарды гривен. В центре этих мошеннических и коррупционных схем находились «теневые» хозяева банка - почти никому не известные братья Сегалы, бежавшие ��з Украины сразу после этих событий.

#Илья_Сегал #Вадим_Сегал #братья_Сегаль #банк_Надра #досье #биография #компромат #новости #Украина #Ukraine #Skelet_Info

[topkredit]

купити міні трактор в кредит в рівному Наступним етапом йде перевірка банківських карт��к, коли оформити швидкий кредит онлайн в Україні просто необхідно. Відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтер. Що банк “Фінанси та Кредит” другий після Надра Банк великий в Україні банк, що ви з нами! 23 запрошує на роботу касирів, не ожидал такого результата. […] Запис купити міні via Оформлення кредиту онлайн

[oi5]

Зеленский заявил, что «проблемные» банки не будут возвращать бывшим владельцам

Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что власть не намерена возвращать «проблемные» банки, в частности «Приватбанк», их бывшим владельцам. «С рынка было выведено почти 100 банков, в частности, «Дельта банк», «Надра банк», банк «Финансы и кредит», национализирован «Приватбанк». В каждой из этих дел, я еще раз говорю, буду защищать только интересы государства, интересы каждого украинца. Все эти проблемы не должны решаться за счет налогоплательщиков», – сказал Зеленский на инвестиционном форуме в М... Читать дальше: https://oi5.ru/n294593319

[agtltaxlegal]

Фонд гарантирования выставил первые пулы кредитов юрлиц от НБУ

Публикация по ссылке https://www.agtl.com.ua/finance/fond-garantirovaniia-vystavil-pervye-pyly-kreditov-urlic-ot-nby.html

Фонд гарантирования выставил первые пулы кредитов юрлиц от НБУ

Фонд гарантирования выставил первые пулы кредитов юрлиц от НБУ

Источник ibc.ua

Фонд гарантирования в феврале проведет аукционы по продаже трех пулов, состоящих из прав требований по кредитам юридических лиц, которые находятся в залоге Национального банка. Об этом сообщает пресс-служба ФГВФЛ.

«С 6 по 19 февраля – в системе ProZorro.Продажи состоятся аукционы по реализации трех пулов, состоящих из прав требований по кредитам юридических лиц. Впервые в состав этих пулов входят договоры, которые находятся в залоге Национального банка Украины. Торги пройдут по голландской модели аукциона», — идет речь в сообщении.

В состав 1-го пула вошли права требования по 62 кредитам, находящимся на балансе четырех банков: ПАО «КБ «Надра», АО «Дельта Банк», АО «Банк «Финансы и Кредит», ПАО «Виэйби Банк». Средняя просроченная задолженность по кредитам – 6 лет. Общая задолженность по договорам составила 5 989 миллионов грн. За 59 кредитам продолжаются судебные производства. Еще 4 кредиты находятся на рассмотрении Государственной исполнительной службы. В состав 2-го пула вошли права требования по 53 кредитам, находящимся на балансе трех банков: ПАО «Легбанк», АО «Дельта Банк», ПАО «КБ «Надра». В залоге НБУ — 27 кредитных договоров. Средняя просроченная задолженность по кредитам – 5 лет. Задолженность по договорам — 2 955 миллионов грн. В состав 3-го пула вошли права требования по 20 кредитам, находящимся на балансе четырех банков: АО «Банк «Финансы и Кредит», ПАО «КБ «Актив-Банк», ПАО «КБ «Надра», ПАО «Виэйби Банк». Права требования и другие имущественные права по кредитным договорам, которые заключены с юридическими лицами.

Ранее сообщалось, что «ПриватБанк» планирует в этом году профинансировать малый бизнес на 8 миллиардов гривен.

Зарегистрируйтесь на IBC.UA и получите доступ к системе мониторинга и анализа финансовых рынков.

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – с��проводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[mhhposts]

Безвозвратная помощь олигархам: почему банки-банкроты не вернут государству кредиты

New Post has been published on https://www.agtl.com.ua/finance/bezvozvratnaia-pomosh-oligarham-pochemy-banki-bankroty-ne-vernyt-gosydarstvy-kredity.html

Безвозвратная помощь олигархам: почему банки-банкроты не вернут государству кредиты

Государство получило в управление огромный портфель проблемных активов, но что с ними делать — не придумало. Чиновники надеются, что скоро придут некие загадочные нерезиденты и приобретут активы большими пулами на американских площадках, но это миф. (укр)

Днями Фонд гарантування вкладів повідомив, що у другій декаді жовтня почне продавати активи неплатоспроможних банків на американських торгових майданчиках. Йдеться, зокрема, про активи, які були заставами за кредитами рефінансування НБУ.

Загалом банки-банкрути винні Національному банку близько 50 млрд грн. 

Передбачається, що в першу чергу від розпродажу виграють платники податків. Справа у тім, що НБУ зобов’язаний направити отримані від продажу активів кошти до державного бюджету.

Утім, як з’ясувалось, про 50 млрд грн, які банки винні регулятору, казна може й не мріяти. Чому так, пояснює ЕП. 

Ювілей фінансової кризи

Україна може стати хрестоматійним прикладом того, як не потрібно проводити реформи фінансового сектору, або як зробити це так, щоб втрати державних фінансів були якомога більшими, а олігархи змогли добре заробити.

За кілька місяців виповниться п’ять років з початку фінансової кризи в Україні, відомої як «банкопад». Це означає, що п’ятирічні терміни ліквідації банків закінчаться вже у 2019 році. За законодавством, після завершення термінів ліквідації банків вимоги кредиторів вважаються погашеними.

Тобто якщо вкладник, наприклад, банку VAB Олега Бахматюка чекав на виплату своїх коштів внаслідок реалізації активів, оскільки Фонд гарантування вкладів компенсував йому лише гарантовані 200 тис грн, то у нього залишився один рік.

Тимчасова адміністрація у цей банк була введена 20 листопада 2014 року, тож до 20 листопада 2019 року ліквідація мусить закінчитися. Навіть якщо вкладник не отримає свої кошти, його вимоги як кредитора вважатимуться погашеними.

У такій же ситуації як кредитор перебуває і Нацбанк. Він щедро роздавав установам олігархів рефінансування, яке ті часто виводили в офшори.

Перед простими вкладниками у регулятора є низка переваг. Нацбанк — забезпечений кредитор: його позики забезпечені заставами. Фонд гарантування повинен їх продати і віддати кошти регулятору.

Однак з поверненням цих коштів, навіть за наявності застав, виникли проблеми. Банки винні НБУ близько 43 млрд грн основної суми кредиту і 7 млрд грн відсотків. Усі ці кошти неплатоспроможні установи мусять повернути за півтора року.

На питання про те, як потенційна невдача з погашенням цих позик вплине на фінансовий результат НБУ, регулятор відповідає ухильно. «НБУ створено резерв під знецінення наданих кредитів, виходячи у тому числі з оцінок майбутніх надходжень за цими кредитами», — відповіли в Нацбанку.

Що це означає? НБУ під знецінення своїх кредитів мусить формувати резерви. Фактично це кошти, які він отримує від іншої діяльності, наприклад, з виплат від Мінфіну за своїм портфелем ОВДП або від валютних операцій.

Якщо ці кошти повернуться, то резерви розформуються і будуть відображені як прибуток НБУ, якщо ні — кредити спишуть, а бюджет отримає не всі кошти. Утім, ні прогнозовану суму повернень, ні суму сформованих резервів НБУ не називає.

Зникаючі мільярди

Цифри щодо потенційних повернень НБУ цікаві, але позитиву в них мало.

Балансова вартість активів, що опинилися у розпорядженні Фонду гарантування вкладів після падіння сотні банків, становить близько 500 млрд грн. З них у заставі НБУ — активи на понад 135 млрд грн, та їх оціночна вартість — лише 24 млрд грн.

За оптимістичного сценарію НБУ зможе повернути половину кредитів. Однак на позитивний сценарій навряд чи слід розраховувати. Хоча у 2019 році закінчаться терміни ліквідації банків, значна частина активів навіть не потрапляла на торги.

«Упродовж 2017 року Фонд гарантування направляв на погодження умов продажу до НБУ рішення щодо майже 5 тис активів на суму 115,6 млрд грн. З них було отримано погодження щодо 2 тис активів на 42,8 млрд грн», — зазначили у фонді.

Тобто за три з п’яти можливих років ліквідації банків на торги потрапила лише третина від всіх лотів. Кардинально ситуація змінилася лише у 2018 році.

Навесні НБУ ��а ініціативи фонду ухвалив так зване рамкове рішення щодо погодження умов продажу групи активів банків, що ліквідуються: понад 12 тис активів на загальну суму майже 30 млрд грн. Переважно це були іпотечні кредити.

«За перше півріччя 2018 року на погодження до НБУ були направлені рішення  щодо понад 6 тис активів на 108,1 млрд грн, з яких отримано погодження щодо 4,5 тис активів на суму майже 80 млрд грн», — зазначили у фонді.

Тобто навіть зараз третина кредитів не потрапила на торги.

Навколо процесу погодження між НБУ і ФГВ давно тривають конфлікти. НБУ вважає, що фонд погано продає, а фонд переконаний, що НБУ погано погоджує.

У таких умовах вкрай низькі темпи повернення коштів нікого не дивують. За останні три роки, повідомляє фонд, сума реалізації активів, що перебувають у заставі Нацбанку, у серпні 2018 року становила 2,8 млрд грн.

Те, що відбувається з активами, поки їх продаж не можуть погодити, заслуговує окремої уваги. На жаль, вони не дорожчають відповідно до поступового економічного зростання, навпаки — ціна частини з них наближається до нуля.

Час — гроші

Позичальники, чиї активи були заставами з рефінансування від НБУ, опинилися у вигіднішому становищі, ніж інші. Щоб не повертати кредит і не віддавати заставу, можна було зробити так, аби НБУ не погоджував продаж активів.

За цей час вибити актив можна було двома шляхами.

Перший — реалізувати процедуру контрольованого банкрутства підприємства, «намалювавши» інші борги перед наближеними до позичальника структурами і як наслідок — сформувати лояльний комітет кредиторів.

У результаті передане в заставу банку майно продавалося «потрібним» людям за безцінь, а на балансі банку залишалися фактично бланкові кредити.

Другий — вибити іпотеку з-під реєстрації. Найпоширеніший варіант — визнати через суди недійсними самі договори. Підстав для цього безліч: від проведення графологічних експертиз та оскарження автентичності підписів до оскарження третіми особами права власності на передане в іпотеку банку майно.

За роки ліквідації банків було чимало випадків, коли НБУ не погоджував Фонду гарантування продаж активу, а позичальники тим часом виводили активи з-під застави. За словами співрозмовника ЕП, таких прикладів — десятки.

Наприклад, у заставі з рефінансування НБУ банку «Надра» був борг КП «Екопласт» та Мстислава Скоробогатова. Забезпеченням за двома кредитами на загальну суму понад 60 млн грн були будівлі ��отельного комплексу «Черемош».

Ще у 2014 році банк спробував стягнути забезпечення за кредитами, що не обслуговувалися, але підприємство почало судову тяганину для визнання іпотечних договорів недійсними. ФГВ кілька разів звертався до НБУ з вимогою погодити продаж активу через загрозу втрати забезпечення.

Погодження від НБУ фонд отримав у липні 2016 року, але ціна продажу при визначеній за рішенням суду заборгованості — 57 млн грн — була встановлена на рівні 61,8 млн грн без можливості пониження ціни на кожних наступних торгах.

Такі умови не зацікавили ринок. Тим часом львівські суди визнали договори іпотеки недійсними. Після того, як застави фактично «вибили» з кредиту, навесні 2017 року Нацбанк погодив ціну в розмірі 8,2 млн грн.

Цікавий випадок і з Салтівським хлібокомбінатом. Він заборгував близько 150 млн грн Златобанку. У заставі було два договори іпотеки: будівлі промислового та комерційного призначення заставною вартістю близько 80 млн грн.

Фонд пробував погодити з НБУ ціну продажу протягом 2016 року, але офіційне погодження він отримав лише на початку 2017 року. Підприємство тимчасом почало процедуру банкрутства і в березні 2017 року припинило діяльність.

ФГВ повторно подавав документи на початку жовтня 2017 року та в серпні 2018 року, але згоду від Нацбанку отримав лише в кінці жовтня 2018 року.

НБУ на запит «Економічної правди» відповів, що інформація стосовно цих випадків не відповідає дійсності, мовляв, регулятор усі ці продажі погодив.

Не менш цікавий приклад одного з найдорожчих активів — ТРЦ «Республіка», що був заставою за кредитом банку «Надра» Дмитра Фірташа. З липня 2017 року актив виставлявся на продаж уже дванадцять разів. З моменту перших торгів ціна знизилася з 2,49 млрд грн до 1,1 млрд грн.

Останні два рази торги проводилися без зниження ціни, і на жоден аукціон не заявився жоден покупець. У липні 2018 року фонд запропонував виставити ці кредити на голландський аукціон з пониженням ціни, але погодження не отримав.

Глава фонду в одному з інтерв’ю натякнув, що після третьої зими довгобуд може знецінитися ще більше. В НБУ цю ситуацію коментувати не стали.

Пропозиція є, попиту нема

В Україні держава отримала в управління величезний портфель проблемних активів, але що з ними робити — не придумала. До кінця термінів ліквідації неплатоспроможних банків лишається півтора року. За цей час слід продати всі активи. Це при тому, що відносно третини з них навіть не узгоджено продаж.

За легендою, як�� розповідають чиновники різних рівнів, скоро прийдуть якісь загадкові нерезиденти і придбають активи великими пулами на американських майданчиках. Однак враховуючи те, який інтерес до активів нерезиденти виявляли досі, можна сказати, що такий сценарій лишиться тільки лозунгом.

Очевидно, що банки-банкрути не повернуть і половини взятого рефінансування.

Источник: epravda.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

[eu-ukraine]

Національний банк України визнав неплатоспроможним банк "Надра"

Національний банк України визнав неплатоспроможним банк "Надра", один із найбільших банків, що входить до структури Group DF Дмитра Фірташа, повідомляється на сторінці регулятора в соціальній мережі Facebook. "5 лютого правління Національного банку України прийняло постанову №83 про віднесення банку "Надра" до категорії неплатоспроможних. Основна причина віднесення банку до категорії неплатоспроможних - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України", - йдеться в повідомленні. Як повідомили УНІАН у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, відсьогодні в банку працює тимчасова адміністрація фонду. За інформацією НБУ, загальний обсяг виплат вкладникам банку "Надра" становитиме більш як 3,6 млрд грн, і 99% вкладників, які мають вклади в межах гарантованої суми 200 тис. грн, одержать свої вклади в повному обсягу. Нацбанк повідомляє, що визнання банку неплатоспроможним стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації в 2009 році через ризикову діяльність попереднього менеджменту на чолі з Ігорем Гіленком який не забезпечив якісного управління банком і фактично довів його до банкрутства. Зусилля нового менеджменту банку виявилися недостатніми в умовах фінансово-економічної кризи. Надані плани капіталізації не довели Національному банку життєздатність банку, оскільки експертний аналіз їх підтверджував продовження генерування банком збитків у майбутньому. Крім того, можливість виконання планів капіталізації ставилася в залежність від реструктуризації раніше наданих Нацбанком кредитів на пільгових умовах і на термін більш як 10 років. Нагадаємо, з початку року Національний банк України визнав неплатоспроможними понад 20 банків. На думку ряду експертів, масові банкрутства банків пов'язані з оприявленням давно назрілих проблем у банківській системі і відтоком депозитів з банків з причини кризових явищ, і стабілізувати ситуацію можна за допомогою введення мораторію на дострокове вилучення вкладів. Національний банк України постійно заявляє, що навіть не розгляд��є питання обмеження доступу до депозитів населення, оскільки це посилить проблему низької довіри вкладників до банків. Джерело: newsru

[we-politica-ua-news-love]

Разоренные VAB Bank и Дельта Банк: кто заплатит за миллиардные аферы? Расследование В Австрии и Лихтенштейне набирает обороты расследование отмывания денег, украденных у вкладчиков украинских банков. МВФ тем временем требует от Украины наказать виновных в разорении банков.

[we-politica-ua-news-love]

Суди повернули ФГВФО його позов до частини інсайдерів банку “Надра” на 10 млрд грн 12 лютого Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 06.12.2018 в справі №910/16336/18, якою Фонду було повернуто його позов до частини колишніх акціонерів і топ-менеджерів банку “Надра” про відшкодування шкоди в розмірі 10 млрд грн. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовну заяву мав би подавати не ФГВФО, а безпосередньо ліквідатор банку “Надра”. Згідно з судовими матеріалами, серед відповідачів у цій справі (№910/16336/18) - у т.ч. Ігор Гіленко, брати Сегаль, Олена Логошняк, Тетяна Кононова, Елла Дембовська, Алла Шульга тощо. Разом з тим, серед відповідачів немає Дмитра Фірташа (був власником банку “Надра” перед визнанням його неплатоспроможним у лютому 2015 року), а також топ-менеджерів банку, які керували фінустановою у "фірташівський" період. Крім того, серед відповідачів немає і бенефіціарів групи “Континіум” (контролюють мережу WOG, Банк інвестицій і заощаджень тощо), яких називали однією з груп акціонерів банку “Надра” до кризи 2008-2009 рр., під час якої Нацбанк вперше визнав цю фінустанову неплатоспроможною. Нагадаємо, Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація. До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) називали представників групи «Континіум». У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата). Фонд гарантування в публічній заяві теж покладав відповідальність, передусім, на екс-власників банку “Надра” дофірташівського періоду. Про видачу банком “Надра” кредитів для “фірташівців” на будівництво ТРЦ “Республіка” в Києві  та продаж Фондом гарантування відповідного активу на 2,6 млрд грн з дисконтом 70% див. тут. Про борги “Кримського содового заводу” ім. Фірташа перед банком “Надра” на 560 млн грн - тут. Про конфлікт між Фірташем та братами Сегаль - тут. Заява групи Фірташа про борги мережі WOG перед нею на 460 млн дол - тут. За даними Фонду гарантування, на 01.01.2019 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,7 млрд грн (95% запланованих виплат). За даними НБУ, борг банку "Надра" перед НБУ по кредитам рефінансування на середину березня-2018 становив 9,8 млрд грн. У червні 2017 року нинішній перший заступник глави НБУ, а тоді - “просто” заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - ред.]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова. finbalance.com.ua

[we-politica-ua-news-love]

Активы трех банков проданы за самую высокую цену в истории Фонда гарантирования вкладов Фонд гарантирования вкладов физических лиц (ФГФЛ) продал пул активов трех банков за самую высокую цену в его истории.

[we-politica-ua-news-love]

НАБУ подозревает банк Надра в растрате 400 млн грн Национальное антикоррупционное бюро подозревает обанкротившийся банк Надра в растрате 400 млн грн, выделенных инвесторами на создание дочерней структуры Запорожского титано-магниевого комбината (ЗМТК). Это следует из постановления Соломенского районного суда Киева по делу N1- кс/760/6666/17. И банк, и комбинат принадлежат бизнесмену Дмитрию Фирташу. Детективы НАБУ установили, что должностные л��ца комбината совместно с сотрудниками Надры, компании Синтез Ресурс, а также лицами, которые представлялись от имени Tolexis Trading, осуществили растрату в сумме 399,9 млн грн, выделенных для выполнения стратегической программы развития и технической модернизации производства ЗТМК. Средства выделила Tolexis Trading как вклад в уставный капитал. Следствие установило, что все операции проходили через счета указанных компаний в банке Надра. Схема состояла в том, что компания Синтез ресурс получала от банка кредиты, которые использовала для покупки валюты с последующим ее выводом за пределы Украины. Также для конвертации долларов в гривни использовался валютный счет предприятия. В результате общий объем операций составил около $626,348 млн. По материалам: Ua-banker.com.ua

[we-politica-ua-news-love]

Фонд гарантирования раскрыл топ-5 схем вывода денег из банков Оценочная стоимость активов ликвидируемых банков под управлением Фонда гарантирования вкладов физических лиц более чем в 5,5 раза ниже их балансовой стоимости на уровне 538,3 млрд грн по причине реализации прежними владельцами и менеджментом этих финучреждений ряда схем по выведению активов.  Как сообщается на сайте фонда, установлено пять основных схем выведения активов. В том числе кредитование связанных лиц и предоставление кредитов неплатежеспособным заемщикам либо без обеспечения. С использованием таких схем были выведены активы из «Фортуна-Банка» на 2,2 млрд грн, а также из «Пивденкомбанка» на более чем 4 млрд грн. Схемой смены собственника с помощью госрегистраторов и нотариусов пользовались банки «Контракт», «Дельта Банк», «Златобанк», «Укринбанк», «Родовид Банк», «КСГ Банк», «Союз», «Финансы и Кредит», «Платинум Банк». Также применялась схема покупки «мусорных» ценных бумаг, после чего на балансах банков в управлении фонда оказались такие бумаги стоимостью более 12,75 млрд грн, ранее купленные банками «Дельта Банк», «Хрещатик», «Форум», «Финансы и Кредит», «Надра». Также банки практиковали списание средств с корреспондентских счетов в иностранных банках. Таким образом были выведены средства из 14 банков через Meinl Bank AG (Австрия), Bank Frick and Co.AG (Лихтенштейн), East-West United SA, Bank Winter&CO.AC на общую сумму 846,31 млн долл. и 75,69 млн евро. Схема применялась в банках «Киевская Русь», «Финансы и Кредит», «Дельта Банк». Кроме того, банки осуществляли хищение средств на основании поддельных SWIFT-сообщений. В частности, этой схемой пользовался «Дельта Банк». Также сообщается, что на 30 января фонд предъявил 31 исковое заявление к связанным лицам 31 неплатежеспособного банка на общую сумму требований более 66,3 млрд грн. Справка. В течение 2014-2017 годов 96 банков в Украине утратили платежеспособность. Общая сумма средств, полученная вкладчиками банков, переданных в управление Фонда гарантирования в этот период, составила почти 90 млрд грн. В настоящее время Фонд гарантирования продолжает ликвидацию свыше 90 банков в Украине. ua-banker.com

[we-politica-ua-news-love]

Рижска�� шпротина

Гастарбайтер и «черный» банкир Абромавичус снова заехал в Украину по «двум паспортам» и будет «сливать» государственные тайны российским партнерам.

Назначенный генеральный директор государственного концерна «Укроборонпром» Айварас Абромавичус имеет двойное гражданство, и не законный допуск к государственным тайнам.

Совсем недавно Президент Украины назначил гражданина Литвы и экс Министра…

[we-politica-ua-news-love]

Обанкротившиеся банки должны за рефинанс НБУ 54 млрд грн Объем задолженности сократился только на 2 млрд Украинские банки, которые находятся в управлении Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ), погасили задолженность по кредитам рефинансирования Нацбанка на общую сумму в размере 2,08 миллиарда гривен, — говорится в сообщении Фонда. Как уточняют в ведомстве, полностью погасили задолженность перед НБУ в течение 2017 г. банк «Порто-Франко» на сумму 36,23 млн грн и Платинум Банк — 248,62 млн грн. «На сегодня этими банками начато и продолжается удовлетворения требований кредиторов третьей очереди — Фонда гарантирования, который в рамках гарантированного возмещения выплатил вкладчикам этих банков 5,2 млрд грн», — проинформировали в ФГВФЛ. В Фонде рассказали, что по состоянию на начало 2018 г. задолженность по выданным кредитам рефинансирования НБУ учитывается на счетах 23 банков, которые ликвидируются, а общая сумма задолженности составляет 53,7 млрд грн. По данным ФГВФЛ, банки с наибольшими обязательствами по кредитам рефинансирования на начало года: банк «Надра» — 12,1 млрд грн, банк «Финансовая инициатива» — 10,1 млрд грн, «Дельта Банк» — 7,6 млрд грн, «ВиЭйБи Банк» — 5,2 млрд грн, «Родовид Банк» — 4,4 млрд грн. Как напоминается в релизе Фонда гарантирования, в течение 2016 г. в рамках внеочередного удовлетворения требований полностью погасили задолженность перед НБУ по кредитам рефинансирования банк «Форум» — 304,06 млн грн и банк «Хрещатик» — 190,46 млн грн. hubs.ua

[we-politica-ua-news-love]

Безвозвратная помощь олигархам: почему банки-банкроты не вернут государству кредиты Государство получило в управление огромный портфель проблемных активов, но что с ними делать — не придумало. Чиновники надеются, что скоро придут некие загадочные нерезиденты и приобретут активы большими пулами на американских площадках, но это миф, пишет Украинская правда. Днями Фонд гарантування вкладів повідомив, що у другій декаді жовтня почне продавати активи неплатоспроможних банків на американських торгових майданчиках. Йдеться, зокрема, про активи, які були заставами за кредитами рефінансування НБУ. Загалом банки-банкрути винні Національному банку близько 50 млрд грн. Передбачається, що в першу чергу від розпродажу виграють платники податків. Справа у тім, що НБУ зобов’язаний направити отримані від продажу активів кошти до державного бюджету. Утім, як з’ясувалось, про 50 млрд грн, які банки винні регулятору, казна може й не мріяти. Чому так, пояснює ЕП. Ювілей фінансової кризи Україна може стати хрестоматійним прикладом того, як не потрібно проводити реформи фінансового сектору, або як зробити це так, щоб втрати державних фінансів були якомога більшими, а олігархи змогли добре заробити. За кілька місяців виповниться п’ять років з початку фінансової кризи в Україні, відомої як «банкопад». Це означає, що п’ятирічні терміни ліквідації банків закінчаться вже у 2019 році. За законодавством, після завершення термінів ліквідації банків вимоги кредиторів вважаються погашеними. Тобто якщо вкладник, наприклад, банку VAB Олега Бахматюка чекав на виплату своїх коштів внаслідок реалізації активів, оскільки Фонд гарантування вкладів компенсував йому лише гарантовані 200 тис грн, то у нього залишився один рік. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Тимчасова адміністрація у цей банк була введена 20 листопада 2014 року, тож до 20 листопада 2019 року ліквідація мусить закінчитися. Навіть якщо вкладник не отримає свої кошти, його вимоги як кредитора вважатимуться погашеними. У такій же ситуації як кредитор перебуває і Нацбанк. Він щедро роздавав установам олігархів рефінансування, яке ті часто виводили в офшори. Перед простими вкладниками у регулятора є низка переваг. Нацбанк — забезпечений кредитор: його позики забезпечені заставами. Фонд гарантування повинен їх продати і віддати кошти регулятору. Однак з поверненням цих коштів, навіть за наявності застав, виникли проблеми. Банки винні НБУ близько 43 млрд грн основної суми кредиту і 7 млрд грн відсотків. Усі ці кошти неплатоспроможні установи мусять повернути за півтора року. На питання про те, як потенційна невдача з погашенням цих позик вплине на фінансовий результат НБУ, регулятор відповідає ухильно. «НБУ створено резерв під знецінення наданих кредитів, виходячи у тому числі з оцінок майбутніх надходжень за цими кредитами», — відповіли в Нацбанку. Що це означає? НБУ під знецінення своїх кредитів мусить формувати резерви. Фактично це кошти, які він отримує від іншої діяльності, наприклад, з виплат від Мінфіну за своїм портфелем ОВДП або від валютних операцій. Якщо ці кошти повернуться, то резерви розформуються і будуть відображені як прибуток НБУ, якщо ні — кредити спишуть, а бюджет отримає не всі кошти. Утім, ні прогнозовану суму повернень, ні суму сформованих резервів НБУ не називає. Зникаючі мільярди Цифри щодо потенційних повернень НБУ цікаві, але позитиву в них мало. Балансова вартість активів, що опинилися у розпорядженні Фонду гарантування вкладів після падіння сотні банків, становить близько 500 млрд грн. З них у заставі НБУ — активи на понад 135 млрд грн, та їх оціночна вартість — лише 24 млрд грн. За оптимістичного сценарію НБУ зможе повернути половину кредитів. Однак на позитивний сценарій навряд чи слід розраховувати. Хоча у 2019 році закінчаться терміни ліквідації банків, значна частина активів навіть не потрапляла на торги. «Упродовж 2017 року Фонд гарантування направляв на погодження умов продажу до НБУ рішення щодо майже 5 тис активів на суму 115,6 млрд грн. З них було отримано погодження щодо 2 тис активів на 42,8 млрд грн», — зазначили у фонді. Тобто за три з п’яти можливих років ліквідації банків на торги потрапила лише третина від всіх лотів. Кардинально ситуація змінилася лише у 2018 році. Навесні НБУ за ініціативи фонду ухвалив так зване рамкове рішення щодо погодження умов продажу групи активів банків, що ліквідуються: понад 12 тис активів на загальну суму майже 30 млрд грн. Переважно це були іпотечні кредити. «За перше півріччя 2018 року на погодження до НБУ були направлені рішення  щодо понад 6 тис активів на 108,1 млрд грн, з яких отримано погодження щодо 4,5 тис активів на суму майже 80 млрд грн», — зазначили у фонді. Тобто навіть зараз третина кредитів не потрапила на торги. Навколо процесу погодження між НБУ і ФГВ давно тривають конфлікти. НБУ вважає, що фонд погано продає, а фонд переконаний, що НБУ погано погоджує. У таких умовах вкрай низькі темпи повернення коштів нікого не дивують. За останні три роки, повідомляє фонд, сума реалізації активів, що перебувають у заставі Нацбанку, у серпні 2018 року становила 2,8 млрд грн. Те, що відбувається з активами, поки їх продаж не можуть погодити, заслуговує окремої уваги. На жаль, вони не дорожчають відповідно до поступового економічного зростання, навпаки — ціна частини з них наближається до нуля. Час — гроші Позичальники, чиї активи були заставами з рефінансування від НБУ, опинилися у вигіднішому становищі, ніж інші. Щоб не повертати кредит і не віддавати заставу, можна було зробити так, аби НБУ не погоджував продаж активів. За цей час вибити актив можна було двома шляхами. Перший — реалізувати процедуру контрольованого банкрутства підприємства, «намалювавши» інші борги перед наближеними до позичальника структурами і як наслідок — сформувати лояльний комітет кредиторів. У результаті передане в заставу банку майно продавалося «потрібним» людям за безцінь, а на балансі банку залишалися фактично бланкові кредити. Другий — вибити іпотеку з-під реєстрації. Найпоширеніший варіант — визнати через суди недійсними самі договори. Підстав для цього безліч: від проведення графологічних експертиз та оскарження автентичності підписів до оскарження третіми особами права власності на передане в іпотеку банку майно. За роки ліквідації банків було чимало випадків, коли НБУ не погоджував Фонду гарантування продаж активу, а позичальники тим часом виводили активи з-під застави. За словами співрозмовника ЕП, таких прикладів — десятки. Наприклад, у заставі з рефінансування НБУ банку «Надра» був борг КП «Екопласт» та Мстислава Скоробогатова. Забезпеченням за двома кредитами на загальну суму понад 60 млн грн були будівлі готельного комплексу «Черемош». Ще у 2014 році банк спробував стягнути забезпечення за кредитами, що не обслуговувалися, але підприємство почало судову тяганину для визнання іпотечних договорів недійсними. ФГВ кілька разів звертався до НБУ з вимогою погодити продаж активу через загрозу втрати забезпечення. Погодження від НБУ фонд отримав у липні 2016 року, але ціна продажу при визначеній за рішенням суду заборгованості — 57 млн грн — була встановлена на рівні 61,8 млн грн без можливості пониження ціни на кожних наступних торгах. Такі умови не зацікавили ринок. Тим часом львівські суди визнали договори іпотеки недійсними. Після того, як застави фактично «вибили» з кредиту, навесні 2017 року Нацбанк погодив ціну в розмірі 8,2 млн грн. Цікавий випадок і з Салтівським хлібокомбінатом. Він заборгував близько 150 млн грн Златобанку. У заставі було два договори іпотеки: будівлі промислового та комерційного призначення заставною вартістю близько 80 млн грн. Фонд пробував погодити з НБУ ціну продажу протягом 2016 року, але офіційне погодження він отримав лише на початку 2017 року. Підприємство тимчасом почало процедуру банкрутства і в березні 2017 року припинило діяльність. ФГВ повторно подавав документи на початку жовтня 2017 року та в серпні 2018 року, але згоду від Нацбанку отримав лише в кінці жовтня 2018 року. НБУ на запит «Економічної правди» відповів, що інформація стосовно цих випадків не відповідає дійсності, мовляв, регулятор усі ці продажі погодив. Не менш цікавий приклад одного з найдорожчих активів — ТРЦ «Республіка», що був заставою за кредитом банку «Надра» Дмитра Фірташа. З липня 2017 року актив виставлявся на продаж уже дванадцять разів. З моменту перших торгів ціна знизилася з 2,49 млрд грн до 1,1 млрд грн. Останні два рази торги проводилися без зниження ціни, і на жоден аукціон не заявився жоден покупець. У липні 2018 року фонд запропонував виставити ці кредити на голландський аукціон з пониженням ціни, але погодження не отримав. Глава фонду в одному з інтерв’ю натякнув, що після третьої зими довгобуд може знецінитися ще більше. В НБУ цю ситуацію коментувати не стали. Пропозиція є, попиту нема В Україні держава отримала в управління величезний портфель проблемних активів, але що з ними робити — не придумала. До кінця термінів ліквідації неплатоспроможних банків лишається півтора року. За цей час слід продати всі активи. Це при тому, що відносно третини з них навіть не узгоджено продаж. За легендою, яку розповідають чиновники різних рівнів, скоро прийдуть якісь загадкові нерезиденти і придбають активи великими пулами на американських майданчиках. Однак враховуючи те, який інтерес до активів нерезиденти виявляли досі, можна сказати, що такий сценарій лишиться тільки лозунгом. skelet-info.org